Герб Закарпатської області
Щит герба новофранцузький, розсічений, дводільний. Праве геральдичне поле утворюють чотири сині і три золоті (жовті) пояси (смуги), поперемінно чергуються. У лівому геральдичному полі на срібному (білому) фоні зображено посталого червоного ведмедя, повернутого до поясів. Герб виконано у традиційному для Закарпаття колірному сполученні. Синя барва вказує на чесність, вірність і бездоганність. Золото (жовтий колір) означає віру, справедливість, милосердя та багатство. Срібло (біла фарба) втілює надію, правдивість і шляхетність. Цей благородний метал часто вживається в історичних гербах і емблемах краю. Срібна Земля - широко вживана поетична назва Закарпаття. Червоний колір відповідає сміливості та мужності. Із середини ХІІІ ст. до 1919 р. Закарпаття перебувало у складі Угорщини. Угорці не розглядали його як окрему історичну землю, тому регіонального герба краю не існувало. Закарпаття отримало свій герб лише після включення його до складу Чехословаччини. Народні збори (парламент) Чехословацької Республіки 30 березня 1920 року затвердили Державний прапор, Державний герб та Державну печатку. На середньому гербі Чехословаччини, серед гербів інших історичних земель, розміщувався і герб Підкарпатської Русі (Закарпаття).
Наприкінці 30-х років ХХ ст. в краї активізується визвольний рух, який увінчується проголошенням 15 березня 1939 року державної незалежності Карпатської України. Цього ж дня Сойм - вищий законодавчий орган Карпатської України - ухвалює закон про її державні символи. Гербом молодої держави став крайовий герб, до якого додали "тризуб святого Володимира Великого з хрестом на середньому зубі". Сам тризуб був золотий (жовтий) і розташовувався посередині верхнього синього пояса правого геральдичного поля герба.
У березні 1939 р. Закарпаття окупувала гортистська Угорщина.
З листопада 1944 р. воно стало радянським фактично, а в червні 1945 р. - і юридично. Відтоді і аж до початку 90-х років ХХ ст. регіональний герб краю не використовувався.
Виражаючи волю патріотично налаштованих закарпатців, 18 грудня 1990 року сесія обласної ради прийняла рішення, яким затвердила герб Закарпатської області у варіанті 1920 року.
Прапор Закарпатської області
Закарпатська область — область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України. На півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею. Обласний центр — Ужгород.
Загальні відомості про область
Заснування області – 22 січня 1946 року
Чисельність наявного населення, (на 1 січня 2013р.) – 1254,4 тис. осіб
Територія 12,8 тис.км2, 2,1% території України
Протяжність: – із заходу на схід – 184 км; – із півночі на південь – 80 км.
Відстані від м.Ужгорода до м.Києва: – залізницею – 898 км; – шосейними дорогами – 788 км.
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративний центр області — місто Ужгород.
У складі області:
районів — 13;
населених пунктів — 609, в тому числі:
міського типу — 30, в тому числі:
міст — 11, в тому числі:
міст обласного значення — 5;
міст районного значення — 6;
селищ міського типу — 19;
сільського типу — 579, в тому числі:
сіл — 579;
селищ — 0.
У системі місцевого самоврядування:
районних рад — 13;
міських рад — 11;
селищних рад — 19;
сільських рад — 307.
Географія
Закарпаття є одним із наймальовничіших куточків України, розташоване на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат.
На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами - Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу.
За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення - 1288,2 тис. чоловік (на 01.01.98), або відповідно 2,1 і 2,5 відсотка території і населення України.
Територія області поділена на 13 адміністративних районів і 5 міст обласного підпорядкування, 295 сільських та селищних рад. Область налічує 10 міст, 20 селищ міського типу, 579 сіл.
На її території поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр континенту.
Близько 80 процентів території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Горгони, Свидовець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерла, висотою до 2061 м , яка є найвищою точкою області і України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря.
Ліси, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50 відсотків території, різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На низовині ростуть дубово-грабові ліси, у передгір'ях - дубові і дубово-букові, у горах на висоті від 800-1000 м над рівнем моря букові, хвойні (ялиця біла, ялина) - на висоті до 1300-1500 метрів.
Довершують ландшафт субальпійські та альпійські луки - полонини.
На території області протікає 9429 річок і потоків, що із уже зазначеними факторами формує помірно-континентальний клімат.
Улітку середня температура повітря становить +21°С, а взимку -4°С.
У краї виявлено понад 360 родовищ та джерел цілющих природних мінеральних вод.
Рельєф, географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно-континентальний клімат, багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю у комплексі створюють унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого існує і має перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.
Історична довідка
Історія Закарпаття є складовою частиною України. Але має цілий ряд особливостей, які позначилися як на економічному, так і на політичному та етнічному розвиткові краю. Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в рівні часи називалося «Карпатська Русь», «Угорська Русь», «Подкарпатська Русь», «Карпатська Україна», «Закарпатська Україна», з давніх часів було своєрідним «містком зв'язків» між Північною і Південною, Східною і Західною Європою. Не лише шляхи сполучення перетиналися тут, але й стикалися політичні концепції європейської і особливо східноєвропейської історії.
Минуле Закарпаття нерозривно пов'язане зі східними слов'янами. Археологічні джерела засвідчують, що уже в стародавні часи його населення мало високу матеріальну і духовну культуру генетично спільну з культурою племен Подніпров'я, Подністров'я, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н. е. відбувався інтенсивний процес формування східного слов'янства.
Важливою подією в історії Закарпаття було входження його до IX—XI ст. в активну сферу впливу могутньої Східно-Слов'янської держави — Русі, яка на той час мала високу матеріальну і духовну культуру.
Відірване з кінця XI ст. від основного кореня — східного слов'янства, Закарпаття до середини XX ст. входило до складу Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, але етноніми «Русь», «русини» засвідчують, що воно ніколи не втрачало зв'язків з народами по той бік Карпат.
3 1939 року по 1944 рік у краї господарювали хортисти і німецькі фашисти. У жовтні 1944 року Закарпаття було визволено з-під гніту і в 1945 році возз'єдналося з Україною. Протягом віків Закарпаття, знаходячись у складі інших держав, не поривало зв'язків з Україною та Росією, вважало себе часткою великої сім'ї народів східного слов'янства. Та, на нашу думку, можна сміливо твердити, що і жоден регіон України не мав таких розгалужених економічних, політичних і культурних зв'язків з народами Європи, як Закарпаття, що наклало своєрідний відбиток на його історичний розвиток, на економічні, політичні та етнічні процеси. Тому не можна розглядати історію Закарпаття без багатовікових зв'язків з історією угорського, румунського, словацького, чеського і польського народів, з народами Балканського ареалу. Нерідко можна почути: «Хто хоче побачити центр Європи, хай їде в Закарпаття». Не випадково вчені початку XX ст. визначили центр Європи саме в Закарпатті (біля Рахова). Хоч в наші дні вчені Німеччини, Франції новим центром вважають околицю Вільнюса.
Так чи інакше історія Закарпаття в різних її ракурсах цікава, а подекуди і захоплююча. Вона важлива і для з'ясування історії України, частиною якої е Закарпаття, і для повного висвітлення історії Угорщини, Чехословаччини, Румунії. Цим, до певної міри, пояснюється й інтерес до неї.
Увесь історичний шлях Закарпаття — від найдавніших часів і до наших днів — можна поділити на кілька періодів: стародавні часи, який хронологічно продовжується До IX ст.; феодальна доба — з IX ст. до середини XIX ст.; період розвитку капіталізму (друга половила XIX — поч. XX ст.) — період між двома світовими війнами, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини; угорська окупація 1939—1944 років; Закарпатська Україна (період 1944—1945 рр.), повоєнний період, коли Закарпаття возз'єдналося з Україною. Сюжетно виділяється період до 1918 року, коли Закарпаття входило до складу Угорщини та Австро-Угорщини.
Інтерес до історії Закарпаття завжди був неабияким. Минуле та сучасне краю, його майбутнє цікавили не лише населення Закарпаття, а й широку громадськість України та Росії, Чехословаччини, Угорщини, Румунії тощо. Це й природно, оскільки історичні долі сусідніх країн завжди перепліталися, і через їх історію розкриваються окремі сторінки власної історії Закарпаття.
Закарпаття - наймолодша область України, що розташована на крайньому її заході з територією 12,8 тис. кв. км, населенням в 1,2 млн. чоловік. Адміністративно-територіальний устрій складають 13 районів, 10 міст, 5 з яких - обласного підпорядкування. Всього в області 608 населених пунктів.
За своїм геополітичним розташуванням, природно-кліматичними особливостями Закарпаття має свою специфіку. Це єдина з областей України, яка межує з чотирма зарубіжними країнами- Угорщиною, Польщею, Румунією і Словакією. 70 відсотків території її складають гірські та передгірські зони, що зумовлює унікальність природного ландшафту, багатство і розмаїття ресурсного потенціалу краю. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (78,4%). Проживають також угорці, росіяни, румуни, словаки, цигани, всього понад 30 національностей.
Ці особливості визначають і своєрідність соціально-економічного розвитку регіону і колорит його традицій, побут людей, його минуле та сьогодення. В умовах реформування економічних відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання - лісова та деревообробна промисловість, легка і харчова галузі, розвиток прикордонного співробітництва, рекреації й туризму тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу.
Динамічного розвитку набуває зовнішньо-економічна діяльність. На території Закарпаття діє 17 пунктів пропуску через кордон до країн Західної Європи, в тому числі - 6 міжнародних автомобільних, 4 залізничні, 3 пункти спрощеного переходу.
Процеси реформування активно проходять і в агропромисловому комплексі. Відбулися значні зміни у структурі землекористування. Хоч область і характеризується малоземеллям, все ж 50 відсотків усіх сільськогосподарських угідь сьогодні знаходяться у власності та користуванні громадян, 46 відсотків - у колективних сільгосппідприємствах. Основними напрямками на селі залишаються традиційні для Закарпаття тваринництво, садівництво, виноградарство, зернове господарство і овочівництво.
Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати декілька тисяч відпочиваючих.
Закарпаття сьогодні - це область, що має не тільки хороший економічний та природно-ресурсний потенціал. Це край, який дав Україні чимало чудових вчених, талановитих художників, майстрів сцени. Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів.
Та найбільше багатство краю - його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Як вміло завжди вони облаштовують свої власні оселі, так прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі. Зрештою, приїжджайте в цей чарівний куточок смарагдових лісів та гірських потоків, у край гостинних, доброзичливих людей і ви переконаєтесь у всьому самі.
Промисловість та сільське господарство
Галузями виробничої спеціалізації є лісова і деревообробна промисловість (виробництво меблів, пиломатеріалів, шпону, паркету), лісохімічна (продукти переробки деревини), харчова промисловість (виробництво вина, коньяку, плодоконсервної продукції, безалкогольних напоїв та мінеральної води), легка промисловість (швейні і трикотажні вироби, білизна, пальта, куртки, костюми чоловічі, взуття, головні убори), машинобудування (металорізальні верстати, електродвигуни, арматура трубопровідна, побутові газові конвектори, газові лічильники), промисловість будматеріалів (виробництво щебню, облицювальних матеріалів).
Провідними підприємствами області є підприємства, які залучили інвестиції, провели реконструкцію та модернізацію виробництва, підвищили конкурентоспроможність продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Гірська частина Закарпаття, що займає 80 % краю, є країною лісового і тваринницького господарства, низовина і підгір'я — рільничою країною з садівництвом і виноградництвом. Закарпаття славиться виноробством. Насадження виноградної лози на Закарпатті почалося з III ст. Сьогодні нараховується понад 60 сортів винограду.
До корисних копалин належать насамперед сіль,буре вугілля, ртуть, поліметали, золото, будівельні матеріали (алуніти, доломіт, каолін, барит, бентоніт, цеоліт, діорит, андезит, мармур, перліт, мінеральні фарби), багато мінеральних джерел.
Туризм і рекреація
Наш край володіє багатими природно-рекреаційними ресурсами. На сьогодні Закарпаття вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни.
Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.
Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 суб’єктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 – санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально-оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім того в області є 40 готелів (мотелів), 5 екскурсійних бюро та 59 інших суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг.
Найбільшою популярністю користуються санаторії Свалявського району – “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Квітка Полонини”, Мукачівського – “Карпати”, “Синяк”, Хустського – “Шаян”, Рухівського – “Гірська Тиса”, Міжгірського – “Верховина”.
Для лікування алергологічних неспецифічних захворювань легенів, зокрема бронхіальної астми, використовується мікроклімат соляних шахт Солотвина Тячівського району.
Значного розвитку набуває екологічний та сільський туризм в гірських районах області, зокрема в Рахівському районі за рахунок гранту Карпатського фонду. Розроблено екологічний маршрут “Чорногірськими пралісами на Говерлу”. Видано перший туристичний довідник “Відпочивайте в селах гірської Рахівщини”. Практично в кожному гірському селі району є господарі, які гостинно приймуть в своїх оселях бажаючих відпочити.
|
Українська
中文
English
