Чернівецька обласна державна адміністрація

bukoda logo

Реєстраційний номер Назва компанії Тип компанії
00022680
Чернівецька обласна державна адміністрація
Місцевий орган виконавчої влади
Адреса для листування: Номери контактних телефонів Контактні особи
вул. М. Грушевського, 1
м. Чернівці
58010
Україна
+380 372 57-32-79
Георгієш Тетяна Ігорівна, головний спеціаліст управління міжнародного співробітництва та інвестицій
Сайт E-mail Мови спілкування
http://www.bukoda.gov.ua/
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
англійська, українська, російська
Буковина
Герб Чернівецької області
bukoda CoA

Прапор Чернівецької області

bukoda flag
Чернівецька область — область у південно-західній частині України. Утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частини Бессарабії (з Хотином). Розташована у межах Карпат, Передкарпаття (Буковинське Прикарпаття) та Покутсько-Бессарабської височини.

Площа 8100 км²; 922800 мешканців (373500 міських і 549300 сільських). Національний склад за переписом населення 2001 року: українці — 75,0%, румуни  — 12,5%, молдовани — 7,3%, росіяни — 4,1%, поляки — 0,4%, білоруси — 0,2%, євреї — 0,2%, інші національності — 0,4%. 11 міст, 11 селищ міського типу; 11 районів, 252 сільські ради.

Область межує з Румунією на півдні та Молдовою на південному сході. На заході та північному заході — з Івано-Франківською, на півночі — із Тернопільською і Хмельницькою, а на сході з Вінницькою областями. Це найменша за площею область України.
bukoda map
Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи край в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом (середина XIV ст.) увійшли до складу Великого Молдовського князівства, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини. З кінця XVIII до початку XX ст. територія сучасної Чернівецької області входила до складу Австро-Угорської (Буковина) та Російської (Бессарабія) імперій. На Буковинському вічі 3 листопада 1918 року конституційним шляхом було проголошено волю українців Буковини щодо "прилучення австрійської частини української землі до України". З 1918 до 1940 року та з липня 1941 року до березня 1944 року територія нинішньої Чернівецької області входила до складу боярської Румунії. З 1944 року по 1991 рік Чернівецька область була частиною УРСР, яка входила до складу СРСР.

Значний внесок до скарбниці європейської та світової культури зробили літератори Юрій Федькович та Ольга Кобилянська, Богдан П.Хаждеу та Михай Емінеску, Карл Францоз, Пауль Целан, Михайло Ткач, Йосип Бург, Михайло Івасюк, музиканти Сидір Воробкевич, Чипріан Порумбеску, Єузебій Мандичевський, Андрій Кушніренко, художники Епамінандос Бучевський, Євген Максимович, Микола Івасюк, оперні співаки Орест Руснак, Лідія Липковська, Іон Сбієра, композитори та виконавці сучасної української пісні Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Микола Мозговий. Продовжили славні традиції буковинської культури наші сучасники - літератори Марія Матіос, Віталій Колодій, Тамара Севернюк, Мірча Лютик, Галина Тарасюк, Мирослав Лазарук, виконавці Дмитро Гнатюк, Софія Ротару, Павло Дворський, Ані Лорак, Іво Бобул, Лілія Сандулеса, науковці – академіки Корній Товстюк, Лук’ян Анатичук, Василь Пішак.

Адміністративний центр області — місто Чернівці.
bukoda map 2
У складі області:
районів — 11;
районів у містах — 3;
населених пунктів — 417, в тому числі:
міського типу — 19, в тому числі:
міст — 11, в тому числі:
міст обласного значення — 2;
міст районного значення — 9;
селищ міського типу — 8;
сільського типу — 398, в тому числі:
сіл — 398;
селищ — 0.

У системі місцевого самоврядування:
районних рад — 11;
районних рад у містах — 3;
міських рад — 11;
селищних рад — 8;
сільських рад — 252.

Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Белградом, а також Москвою.

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні річки Прут виявлено значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт Красноїльськ є перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся».

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Серет, Черемош.

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території, зокрема: Кадубівська стінка, Товтрівська стінка, Совицькі болота, Чорнопотоцький заказник, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, Молочнобратський карстовий масив.

Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.

Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.

Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п'ята частина основних фондів.

Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м'ясної продукції — 34,5% загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру — 12,4%, хліба і хлібобулочних виробів — 9,9%, кондитерських виробів — 9,6%, напоїв — 9,2%, молочної продукції — 6,2%, жирів — 4,1% та з переробки овочів і фруктів — 9,4%.

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.

Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс — природне багатство нашого краю. Загальна площа лісів становить 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень становить 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.

На Буковині розвинуті художні промисли по виготовленню килимів, виробів з дерева, вишиванню.

У Чернівецькій області зосереджений значний науковий потенціал. Здійснюють свою діяльність науково-дослідні інститути: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буковинськиий університет.

Вищу освіту пропонують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, ПВНЗ Буковинськиий університет, Буковинський державний медичний університет, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Буковинська державна фінансова академія, Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державного політехнічного університету.

На території Чернівецької області розташовано: 836 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 586 пам'яток історії (з них — 2 національного значення), 779 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 112 національного значення), 42 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. за № 878, включено 11 населених місць Чернівецької області: Вижниця, Герца, Глибока, Кельменці Кіцмань, Лужани, Новоселиця, Путила, Сторожинець, Хотин, Чернівці.

Чернівецька область — це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

У 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць. Триває спорудження чотирьох туристичних комплексів в Придністров'ї — у селі Дністрівка Кельменецького району вже відкрито перший в області яхт-клуб, у січні 2006 запрацював комплекс «Зелена Діброва» в селі Валя Кузьмина Глибоцького району. Відкрито новий туристичний комплекс у селі Мигове Вижницького району. Оздоровчі та туристично-розважальні комплекси на Буковині функціонують у мікрорайоні Цецино в Чернівцях, в селі Горбова Герцаївського району, на перевалі Німчич Вижницького району та селі Глибочок Сторожинецького району. Туристів також приймають понад 60 об'єктів сільського туризму.
Керівництво Чернівецької обласної державної адміністрації
Фищук Олександр Георгійович
Голова Чернівецької обласної державної адміністрації
bukoda Fishchuk

Заступники голови Чернівецької обласної державної адміністрації

Павлюк Михайло Вікторович
Перший заступник голови обласної державної адміністрації
bukoda Pavluk 2

Стецевич Олег Іванович
Заступник голови - керівник апарату обласної державної адміністрації
bukoda Stetsevich

Богатирець Ігор Миколайович
Заступник голови обласної державної адміністрації
bukoda Bogatyrets

Гостюк Василь Іванович
Заступник голови обласної державної адміністрації
bukoda Gostuk 2