Герб і прапор є складовою символіки Чернігівщини і засвідчують історичні, культурні та інші її традиції.
Опис герба області:
Герб - у срібному полі щита (співвідношення ширини до висоти 7:8,7) чорний двоголовий орел з червоними лапами та язиками, золотими очима і озброєнням (дзьоби та кігті), на головах - по золотій короні, а на грудях - синій щиток із золотою облямівкою, на якому золотий знак Рюриковичів Чернігівського типу (знак князя Мстислава Володимировича).
Опис прапора області:
Прапор - прямокутне зелене полотнище із співвідношенням сторін 2:3, посередині якого проходить біла горизонтальна смуга (шириною 1/5 ширини прапора), а у верхньому від древка білому квадратному крижі (сторона якого рівна 3/5 ширини прапора) зображений чорний двоголовий орел з червоними лапами та язиками, золотими очима і озброєнням, на головах по золотій відкритій короні, а на грудях - синій щиток із золотою облямівкою, на якому золотий знак князя Мстислава Володимировича. У прапорі дві зелені смуги означають дві основні географічні зони Чернігівської області - Полісся та Лісостеп, біла смуга уособлює р. Десну, яка їх розділяє
Чернігівська область утворена 15 жовтня 1932 року. За площею - одна з найбільших областей України (31,9 тис. км 2 ). Населення - 1055,7 тис. жителів (на 01.01.2015 року). Розташована у північній частині України і межує з Російською Федерацією (199 км держкордону), Республікою Білорусь (227 км держкордону), Сумською, Полтавською та Київською областями.
Загальні відомості про Чернігівську область
Площа - 31.9тис.кв.км ., 5.3 % території України, 2-е місце серед областей.
Відстань від м. Чернігова до м. Києва: залізницею 209 км; автошляхом 141 км.
Географічні дані
Область розташована на півночі України, в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території.
Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис.км . Найбільші річки - Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер,Снов , Убідь, на півдні - Удай.
Географічні координати крайніх точок Чернігівської області:
Північ - 52 град. 22 хв. 45 сек. пн . широти
Південь - 50 град. 04 хв. 50 сек. пн . широти
Захід - 30 град. 30 хв. 00 сек. сх. довготи
Схід - 33 град. 30 хв. 00 сек. сх. довготи
Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: січня -7С, липня +19С.
Середньорічна кількість опадів 550-660 мм.
Кордони
На кордонах розташовано 13 пунктів пропуску:
автомобільні - 6 (Грем`яч - Погар, Миколаївка - Ломаківка, Сеньківка - Нові Юрковичі, Сеньківка - Веселівка, Нові Яриловичі - Нова Гута, Славутич - Комарин);
залізничні-пасажирські - 3 (Хоробичі - Терехівка, Горностаївка - Терюха, Неданчичі - Йолча);
залізничні-вантажні – 2 (Чернігів – Терюха, Щорс – Терехівка);
місцеві - 4 (Кам`янка - Лоєв, Добрянка - Піддобрянка, Ільмовка - Глибоцьке, Деревини - Андріївка).
Адміністративно-територіальні одиниці
Кількість районів - 22:
Бахмацький,Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський,Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський,Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сновський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський, Чернігівський.
Кількість населених пунктів, всього - 1511, в т.ч. міст - 16, селищ міського типу - 29, сіл - 1466.
Міста обласного значення: Ніжин, Прилуки, Чернігів, Новгород-Сіверський.
Чернігівщина - край з потужним економічним, інтелектуальним і природним потенціалом. У галузевій структурі промисловості пріоритетними є харчова, паливна, машинобудівна і металообробна, деревообробна, целюлозно-паперова, легка. Помітну роль відіграють електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість.
Потенційні можливості підприємств дають змогу виготовляти унікальні вироби виробничо-технічного призначення, широкий спектр товарів народного споживання, здатних задовольняти потреби національного і зовнішнього ринків.
Чернігівщина має значний сільськогосподарський потенціал і є однією з найбільш аграрно-розвинутих в Україні. У поліській частині більше разом із зерновими вирощується картоплі і льону, в лісостепу - зернових культур і цукрових буряків.
Значне місце належить тваринництву, в основному це - скотарство молочно-м`ясного напрямку, свинарство і птахівництво. Географічне розташування на межі трьох держав, природні можливості, розгалужена мережа автомобільних шляхів, доступ до ринків України і країн СНД створюють можливості для збільшення експортного потенціалу.
Чернігівська область одна з небагатьох областей України, яка має туристичний і рекреаційний потенціал. На території області функціонують численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, мисливські і рибальські бази, водні станції, пляжі, лісопарки. Славиться Чернігівська земля своїми численними пам`ятками історії та культури, архітектури, різноманітністю флори і фауни.
Природні ресурси (корисні копалини): нафта, газ, конденсат, торф, бішофіт, пісок скляний, сировина цементна, крейда будівельна, пісок будівельний, сировина керамзитова, глина тугоплавка, сировина цегельно-черепична, вода мінеральна.
Коротка історична довідка
Історія Чернігівщини сягає своїм корінням сивої давнини. Заселення її території почалося ще в епоху палеоліту – близько 100 тис. років тому. В усі часи розвитку вона була зоною інтенсивних контактів різноманітних етносів і археологічних культур. На зорі ери Чернігівщина входила в ареал формування східно-слов’янської етнічної спільності. У другій половині І тисячоліття тут склався племінний союз сіверян. На рубежі VІІІ-ІХ ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу древньоруської держави – Русі Київської, де Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. Чернігів був стольним градом великого князівства, кордони якого на півночі проходили через в’ятські ліси, ледве не сягаючи Москви. У наступні періоди Чернігівщина не раз ставала ареною боротьби могутніх держав за володіння Чернігово-Сіверською землею. Населення краю брало активну участь у селянсько-козацьких повстаннях ХVІІ ст. і визвольній війні українського народу 1648-1664 рр. під проводом Б.Хмельницького. А у 1669р. містечко Батурин стало резиденцією гетьманів Лівобережної України і її останньою столицею.
Наприкінці ХVІІІ ст. Чернігівщина була інтегрована до складу Російської імперії. 27 березня 1802р. було утворено Чернігівську губернію. Її 15 повітів поділялися на 187 волостей, де нараховувалося 5780 населених пунктів, у тому числі 19 міст і 49 містечок. У 1897р. у губернії мешкало понад 2,3 млн. осіб.
З Чернігівщиною пов’язані імена Т.Г.Шевченка, Пантелеймона Куліша, ряду інших відомих українських культурних діячів, письменників, художників, діячів театру. Саме на чернігівській землі 29 січня 1918 року відбувся широковідомий в історії визвольних змагань бій під Крутами. Тепер тут встановлений дерев’яний хрест із терновим вінком – пам’ятник полеглим у боях за незалежну Україну.
Економіка регіону
Чернігівщина – край з потужним економічним, інтелектуальним і природним потенціалом. Її розташування в межах поліської та лісостепової зон зумовлює різноманіття природного середовища і сировинних ресурсів, історичної спадщини, видів і напрямів виробничої діяльності.
Основу економіки області складають розвинена промисловість та продуктивне сільське господарство.
Промисловість
Близько 47% ВВП припадає на промислове виробництво.
Пріоритетними у промисловості є харчова, целюлозно-паперова, паливна, машинобудівна галузі. Помітну роль відіграють також хімічна, легка промисловість та деревообробка.
Деякі промислові підприємства області залишаються основними виробниками в Україні – Камвольно-суконна компанія „Чексіл” забезпечує виробництво 80 відсотків українських вовняних тканин, близько 70 відсотків шпалер виробляється Корюківською фабрикою технічних паперів, Прилуцький завод „Пожмашина” – єдиний в Україні виробник пожежних машин, Ніжинський завод „Сільмаш” – монополіст на внутрішньому ринку по випуску обладнання для птахівництва; акціонерне товариство „Білкозин” – єдиний в нашій державі виробник білкової оболонки для ковбасних виробів, Тютюнова компанія „В.А.Т.-Прилуки” займає значний сегмент на ринку тютюнових виробів. А смак Чернігівського пива добре відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів є домінуючою у промисловому комплексі області. Вона об’єднує більше 100 підприємств, які забезпечують половину промислового виробництва області. Крім того, випуском харчових продуктів займаються структурні підрозділи непромислових організацій та малі підприємства, частка яких у загальнообласних обсягах становить майже 10%. По окремих видах продукції підприємства області мають значну питому вагу у загальному випуску в Україні - забезпечують виробництво близько 10% молочних консервів та макаронних виробів, 6% спирту етилового, 5% тваринного масла та сирів жирних.
Сільське господарство
Розташування в двох природно-кліматичних зонах зумовило спеціалізацію сільського господарства області. В поліській частині, поряд з зерновими, значного розвитку набуло льонарство і картоплярство, в лісостеповій - зернове господарство та вирощування цукрових буряків. Значне місце у структурі сільськогосподарського виробництва належить тваринництву, представленому скотарством м’ясо-молочного напряму, свинарством і птахівництвом.
На Чернігівщині сконцентровано 5 відсотків сільгоспугідь нашої держави (більше 2 млн.га). Тут вирощується половина українського льону, суттєва частина картоплі, зернових, виробляється близько 5 відсотків молока та м’яса. У результаті аграрної реформи стрімко розвиваються особисті підсобні господарства селян, які забезпечують виробництво двох третин сільгосппродукції області.
Туризм та рекреація
Чернігівщина - справжня історична скарбниця України. Свого часу перший президент Української народної республіки Михайло Грушевський називав Чернігів "українською Равенною". Саме на Сіверщині збереглася третина усіх вітчизняних пам'яток домонгольського періоду. Серед них такі величні споруди як Спаський і Борисоглібський собори, Єлецький і Троїцько-Іллінський монастирі, комплекс Антонієвих печер, П’ятницька церква. Взагалі в області функціонує більше тридцяти музеїв та два архітектурно-історичних заповідники у Чернігові та Новгороді-Сіверському.
Чернігівщина є однією з небагатьох областей, де зосереджений значний туристичний та рекреаційний потенціал. Майже кожний десятий заповідний об’єкт України знаходиться у нашому чудовому поліському краї. В області охороняється близько 650 природних заповідних об'єктів загальною площею понад 220 тисяч гектарів.
Поєднання історичної та культурної спадщини з унікальною природною цінністю – характерна риса багатьох заповідних об’єктів Чернігівщини. Серед визначних пам'яток садово-паркового мистецтва - Качанівський та Сокиринський парки, а також Тростянецький дендропарк.
Чернігівська земля по праву пишається великою кількістю місць, пов’язаних із життям та діяльністю цілої плеяди видатних діячів української культури, наукової та політичної еліти.
|
Українська
中文
English
