Герб Херсонської області
Прапор Херсонської області
Загальні відомості про область
Дата утворення: 30 березня 1944 року.
Площа: 28,5 тис.кв.км – 4,7% від території України.
Відстані: від м.Херсона до м.Києва залізницею 664 км, автошляхом 584 км.
Географічні дані:Область розташована /зонах/ у степовій зоні, Причорноморській низині.
Територією області протікають 19 річок, найбільші: Дніпро /178 км/, Інгулець /180 км/.
Територія Херсонщини розташована в Причорноморській низині, у степовій зоні, по обох берегах нижньої течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем).
Кордони: Херсонська область розташована на півдні України. На сході вона межує із Запорізькою, на півдні по Сивашеві та Перекопському перешийку – із Автономною Республікою Крим, на північному заході – з Миколаївською, на півночі – із Дніпропетровською областями України.
Адміністративно-територіальні одиниці:
Міст обласного значення – 4
Міст районного значення – 5
Селищ міського типу – 31
Сільських населених пунктів – 658
Кількість районів – 18
Чисельність наявного населення станом на 01.01.2015р.– 1067,9 тис.осіб /за чисельністю – 21 місце/, або 2,5% від населення України, у тому числі:сільське – 414,4 тис.осіб, або 38,8%, міське – 653,5 тис.осіб, або 61,2%
Коротка історична довідка
Територія сучасної Херсонської області розташована на землях, які увійшли до складу Російської імперії у 1774 – 1783 роках, відвойованих у Оттоманської Орди та Кримського ханства, частина земель Херсонщини протягом ХVІІ – ХVШ ст. входила до складу Кам'янської і Олешківської Січей. Інтенсивне заселення безмежних степових обширів краю здійснювалося шляхом народної, поміщицької та державної колонізації. Переселенці переважно складалися з українців. Уряд намагався різними пільгами приваблювати сюди іноземців, з'явилися німецькі та шведські колонії.
Після неодноразових адміністративно-територіальних перетворень 15 травня 1803 року була утворена Херсонська губернія, яка фактично охоплювала територію сучасної Одеської, Кіровоградської, Миколаївської та частину Запорізької областей. Центром губернії став Херсон, заснований 18 червня 1778 року, в ті часи – головний військовий та морський центр на Чорному морі. Починається поступовий розвиток краю.
Значні зміни відбулися після 1917 року. Як наслідок національно-визвольних змагань, наступного голоду 1921 – 1922 років, Херсонщина зазнала значних людських жертв і руйнувань. Територія ліквідованої Херсонської губернії ввійшла до складу інших губерній, потім областей. У 1925 – 1930 роках утворений Херсонський округ підпорядковувався безпосередньо центру.
Суттєвих збитків зазнала херсонська земля під час німецько-радянської війни та фашистської окупації. 13 березня 1944 року під час Березнігуватсько-Снігурівської операції війська 3-го Українського фронту звільнили місто Херсон.
30 березня 1944 року згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Херсонська область з частини земель Запорізької та Миколаївської областей з центром у м. Херсоні.
Президією Верховної Ради УРСР утворено організаційний комітет, який у квітні 1944 року створив обласні та районні органи виконавчої влади. Очолили створення органів влади, відбудови Херсонщини перший голова обласного виконкому Пилип Іванович Пасенченко-Демиденко та перший секретар обкому КП(б)У, двічі Герой Радянського Союзу Олексій Федорович Федоров.
21 грудня 1947 року вперше на Херсонщині відбулися вибори до обласної Ради депутатів трудящих, яка на першій сесії 08 січня 1948 року обрала свій виконком.
У повоєнні роки в Херсонській області швидкими темпами розвивається промисловість, створюються Херсонський бавовняний комбінат, суднобудівний завод, реконструюються заводи, фабрики, збудовані раніше. Значною подією стало будівництво Каховської ГЕС у 1952 – 1956 роках та прокладення Північно-кримського та Краснознам'янського зрошувальних каналів, що значно сприяло розвитку сільського господарства.
11 лютого 1967 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за значні успіхи в господарському та культурному будівництві Херсонську область було нагороджено орденом Леніна, а 01 червня 1978 року відзначено орденом Трудового Червоного Прапора місто Херсон, що стало яскравим підтвердженням поступального розвитку області.
Природні ресурси /корисні копалини
Ріки регіону відносяться до басейну Чорного моря. Основною водною магістраллю є Дніпро. У межах Херсонщини ріка розділяється на рукави, найбільший з них – ріка Конка. На правобережжі в Дніпро впадає ряд притоків, найзначніший з них – Інгулець (Малий Інгул), який утворює при впаданні в Дніпро Інгулецький лиман. Біля м.Херсона від Дніпра відокремлюється ріка Кошова, а на 15 км нижче Дніпро поділяється на рукави: Ольховий Дніпро і Старий Дніпро, між якими розташований Великий Потьомкінський острів. Далі Дніпро тече єдиним річищем, а при впаданні в Дніпровський лиман розділяється на три рукави (гирла): Збур’ївський, Касперовський (Рвач) і Білогрудівський (Бакай). У лівобережній частині області протікає річка Каланчак, що впадає в Чорне море. У річкових заплавах розташовані озера. На узбережжях Чорного й Азовського морів зустрічаються солоні озера.
Херсонська область – один із самих красивих регіонів України, що має унікальні рекреаційні можливості. Це благословенне місце, де можна здійснити романтичну подорож по островах і затоках, що мають незвичні, на погляд приїжджої людини, назви – острови Джарилгач і Бірючий, Тендрівська, Джарилгацька і Ягорлицька затоки. У сукупності всі ці природні пам’ятки створюють прекрасні умови для розвитку туризму. Максимум сонячних і мінімум дощових днів, фруктово-овочевий вітамінний достаток, тепле море – це теж аргументи на користь активного просування херсонського туристичного продукту на міжрегіональному і міжнародному ринках туризму.
Херсонщина має вихід до Чорного й Азовського морів, налічуючи понад дві сотні кілометрів сонячного узбережжя з чудовими піщаними пляжами, вздовж яких розташовано близько 300 оздоровчих закладів та закладів відпочинку.
Арабатська Стрілка – унікальне місце на Землі. Це піщана коса довжиною 80 км і шириною від 700 м до 8 км. Її омивають з одного боку Азовське море, а з іншого боку – озеро-море Сиваш. У літній період вода прогрівається до 28 градусів, 90% сезону – сонячні дні. Озеро-море Сиваш славиться своїми цілющими грязями, лікувальними розсолами, термальними джерелами. Вважається, що на нашій планеті є лише чотири такі місця: Велике Солоне озеро у США, Мертве море на Близькому Сході, затока Кара-Богаз-Гол і Сиваш з Арабатською Стрілкою. За рахунок природного випаровування концентрація солі в морській воді тут збільшується в 16 разів. Окрім цілющих вод, на Арабатській Стрілці є невичерпні запаси лікувальної грязі й ропи. Давно вже дослідники відзначають лікувальні властивості мулів в озерах Салькове, Генічеське, у протоці Кручене гирло. Висновки про лікувальні властивості Арабатської мінеральної води Московський НДІ курортології та фізіотерапії й Одеський НДІ курортології зробили на початку 80-х років. Вона була рекомендована для лікування хвороб серцево-судинної, центральної нервової, сечовивідної систем, опорно-рухового апарату, хронічних запалень жіночих статевих органів, захворювань шлунково-кишкового тракту, деяких обмінних і ендокринних недуг, таких як цукровий діабет, тиреотоксикоз, гіпотиреоз, ожиріння й інші.
Агропромисловий комплекс
Херсонщина – регіон з добре розвиненим сільськогосподарським виробництвом. Територія області займає майже 2 млн. га сільськогосподарських угідь, що є найбільшою площею орних земель в Україні. Загальна площа сільськогосподарських угідь області складає 1969,5 тис. га. З них 1776,8 тис. га – рілля, 26,6 тис. га – багаторічні насадження, 10,4 тис. га – сіножаті, 155,7 тис. га – пасовища.
У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву. Область є одним з національних лідерів у вирощуванні овочів і баштанних культур. Серед овочевих культур в Херсонській області найбільше значення мають помідори, капуста, цибуля, перець солодкий, баклажани. Урожайність овочів відкритого ґрунту в 2014 р склала 267 ц/га (середня по Україні – 191 ц/га). Далеко за межами області як знак якості відомі херсонські кавуни та томати – це своєрідна візитна картка нашого краю. Іншими стратегічно важливими для області культурами є соняшник, соя, рапс. Серед зернових культур традиційним є вирощування пшениці (в тому числі озимої), жита, вівса, ячменю і проса. Також Херсонщина славиться фруктовими садами, де вирощуються соковиті абрикоси, персики, вишні, яблука та сливи.
Херсонська область розташована в південній частині степової зони України, яка характеризується посушливим кліматом. В таких умовах виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від вирішення проблеми штучного зрошення сільгоспугідь. Площа зрошуваних сільськогосподарських угідь в Херсонській області – 426,8 тис. га, або 21,6% від загальної площі сільгоспугідь. Основні джерела води для поливу – Каховська зрошувальна система та Північно-Кримський канал. Крапельне зрошення застосовується приблизно на 36,8 тис. га. Зрошення в області створює сприятливі умови для вирощування стабільних урожаїв с/г культур, збільшення виробництва продукції, розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства.
У 2007 році американська транснаціональна корпорація «Cargill, Inc» першою в Україні почала реалізовувати в Каховському районі програму з популяризації, вирощування та переробки високомасляного сорту соняшника. Початкова сума інвестицій склала 400 мільйонів гривень. У 2008 році вітчизняний холдинг «Agrofusion» – найбільший в Україні і один з найбільших у Європі виробник томатної пасти, що володіє торговою маркою «In Agro» – побудував у Голопристанському районі завод з переробки томатів вартістю 12,5 млн дол. США, до складу якого входить тепличне господарство з вирощування розсади. У тому ж 2008 році компанія «DANCRОFT HOLDINGS LIMITED» створила підприємство з виробництва соєвого шроту та соєвої олії. Сума інвестицій склала близько 176 млн. Євро.
Херсонська область славиться і як тваринницький край: активно розвиваються свинарські, молочні та птахоферми. Велика рогата худоба представлена такими основними породами як українська червона молочна та українська чорно-ряба молочна.
Станом на 1 січня 2015 р поголів'я великої рогатої худоби в області у господарствах всіх категорій становить 114,2 тис. голів (в т.ч. 71,5 тис. корів); поголів'я свиней – 179,5 тис. голів, овець та кіз – 52,5 тис. голів, свійської птиці – 12,58 млн. голів. З них утримується в домогосподарствах: 86,1% ВРХ (в т.ч. корів – 90,8% від загальної кількості по області), 53,9% свиней, 66,3% овець та кіз, 23,4% свійської птиці.
Дослідне господарство «Асканійське» Національної Академії аграрних наук України спеціалізується на м'ясному тваринництві. На його племінному заводі вирощується велика рогата худоба, а також вівці асканійської тонкорунної породи. Херсонщина посідає перше місце в Україні по настригу вовни від однієї вівці (по області – 3,6 кг, по Україні – 1,5 кг). А в дослідному господарстві «Асканійське» цей показник в 2014 р склав 6,5 кг.
Завдяки реалізації агрохолдингом «Авангард» інвестиційного проекту з будівництва птахокомплексу, Херсонська область увійшла до трійки лідерів України з виробництва курячих яєць.
Серед нових напрямків розвитку птахівництва – і незвичні види, які тим не менш вже користуються попитом: розведення перепелів і страусів. Яйця і дієтичне м'ясо цих птахів високо цінуються.
Сільськогосподарська галузь області має потужну науково-технічну та інформаційно-консультаційну підтримку: Херсонський державний аграрний університет, Херсонський національний технічний університет, Інститут зрошуваного землеробства НААНУ, Інститут рису НААНУ, Інститут тваринництва степових регіонів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова», а також дослідницькі станції.
У селах відзначається тенденція до створення кооперативів як засіб збереження невеликих домашніх господарств. Впровадження кооперації дає сільгоспвиробникам можливість виходити на ринок, отримувати прямий доступ до споживачів їхньої продукції.
Агропідприємства Херсонської області виробляють високоякісну продукцію і повністю забезпечують регіон продуктами харчування. У харчовій та переробній промисловості регіону налічується близько 90 великих, 300 середніх і малих підприємств, що випускають широкий асортимент продовольчих товарів. Серед них – птахоферми, м'ясо- і молокопереробні заводи, маслозаводи, виробники борошна і борошняних виробів, круп, сирів, кетчупу, майонезу, консервованих овочів і фруктів, хлібопекарські комплекси тощо.
Промисловість
Промисловий комплекс Херсонщини складають понад 200 підприємств різних галузей: машинобудування, харчова та переробна, хімічна та целюлозно-паперова, легка промисловість, електроенергетика. Традиційно пріоритетним вважається суднобудування. Сучасні судноремонтні плавучі доки, що випускаються Херсонським заводом «Палада», експортуються до багатьох країн світу. Унікальна технологія бескессонного зрощування корпусів доку на плаву дозволяє виготовляти блоки будь-яких розмірів.
Херсонщина володіє технологіями ливарного виробництва чорних і кольорових металів, переробки алюмінію. Підприємствами виготовляються будівельні металеві конструкції та вироби, радіатори та котли центрального опалення, інструменти, кріпильні пристосування, ланцюги та пружини, дорожні знаки.
Одним з основних промислових напрямів є машинобудування. У Херсонському регіоні випускаються електромашини великої потужності, спеціальне зварювальне обладнання, сільськогосподарська техніка (комбайни і трактори), грейдери і автонавантажувачі, легкі одномоторні літаки, гідротехнічні споруди, запасні частини до тепловозних дизелів, насосне обладнання та мисливські боєприпаси.
В області працюють підприємства з виробництва будівельних сумішей, будівельних матеріалів (цегла, газобетон) і будівельного обладнання.
Представниками целюлозно-паперової галузі є ТОВ «Цюрупинська паперова компанія» – найбільший на території СНД та єдиний в Україні виробник фільтрувального паперу та нетканих матеріалів спеціального призначення, а також завод гофрокартонної упаковки «Дунапак Таврія» у м. Цюрупинськ. Виробнича потужність цюрупинського заводу «Дунапак» складає 150 млн. м2 високоякісної гофрокартонної продукції на рік – від промислової упаковки та гофроящиків різноманітного призначення до оригінальних дизайнерських рішень.
Підприємства хімічної промисловості виготовляють широкий асортимент продукції, а саме: фармацевтичні препарати та матеріали, лаки і фарби, різні вироби з пластмас, пластикові вікна та двері, гумотехнічні вироби, мінеральні добрива та засоби захисту рослин, поліпропіленові мішки та багато іншого.
Специфіка регіону обумовлює той факт, що в структурі промислового комплексу найбільша питома вага припадає на харчову промисловість. На внутрішній ринок і на експорт підприємства регіону постачають борошно та макаронні вироби, соняшникову олію та кондитерські вироби, соки і овочеву консервацію.
При створенні великих переробних підприємств реалізується політика замкнутого циклу у виробництві – вирощування-переробка-продаж. Понад 15 років успішно працює компанія «Чумак». Це українсько-шведське підприємство – провідний виробник консервованої продукції в Україні. Крім овочевої консервації підприємство виробляє і експортує кетчупи, майонези, соуси, соки, макаронні вироби.
Продовженням інвестиційної діяльності компанії «Чумак» стало створення компанії «Green Teem» («Грін Тім») , яка займається вирощуванням, передпродажною обробкою і холодним зберіганням овочів в овочесховищі потужністю 50 тис. тон, використовуючи найсучасніші технології та міжнародний досвід. У сезон збору врожаю 2014 р. виробничі потужності «Грін Тім» були задіяні на 100%, тому компанією розпочато будівництво другої черги овочесховища – теж на 50 тис. тон.
Вдалий інвестиційний проект здійснено французькою компанією «Danone». З 2006 року працює завод «Данон Дніпро», на якому виробляється понад 80% української молочної продукції компанії «Danone» – питні та десертні йогурти, сметана, молоко, кефір, ряжанка.
Традиційною для Херсонщини галуззю є виноробство. Агрофірма радгосп «Білозерський» – найбільший виробник виноматеріалів, вина, фруктового пюре. Якість білозерського вина підтверджують численні нагороди міжнародних і національних виставок, серед них 20 – золоті.
Історія коньяку «Таврія» починається з першого поселення швейцарських колоністів, в 18 столітті. Найбільше виноробне підприємство України – ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» – створює коньяки з використанням вітчизняного та зарубіжного досвіду виноробства, які мають успіх не тільки в Україні, а й за її межами. За підсумками 2014 р., ДМК «Таврія» продемонстрував збільшення обсягів виробництва на 53%, випустив близько 20-ти нових продуктів. На виставці «ПродЕкспо 2015» компанія отримала найбільшу кількість призів у своїй номінації, зокрема «Гран-прі» та «Зірка ПродЕкспо».
ДМК «Таврія» став першим в Україні виробником органічних коньяків, отримавши у лютому 2015 р. міжнародний сертифікат відповідності вимогам до екологічно чистої продукції згідно ISO 14024.
Транспортний комплекс
Головною особливістю економіко-географічного положення Херсонського регіону є його розташування в Азово-Чорноморському басейні та басейні річки Дніпро. Херсонщина – транзитна область з потужною транспортною системою: залізничною, морською, річковою, автомобільною. Є можливість розвитку авіаційного сполучення. Все це дозволяє Херсонській області відігравати важливу роль у встановленні міжнародних і міжрегіональних транспортних зв'язків.
Через територію області проходять два міжнародні транспортні коридори. Чорноморська економічна співдружність (ЧЕС) формує транспортні потоки країн Близького Сходу і Балканського півострова в напрямку Маріуполя і Новоазовська, а Євроазіатський транспортний потік – з країн Європи через чорноморські порти до Криму, Росії, країн Закавказзя і Сходу.
Два морські торговельні порти, два річкові порти, тисячі кілометрів залізничних і автодоріг пов'язують Херсонську область з іншими регіонами України, країнами СНД, Південно-Східної Європи, Закавказзя та Близького Сходу.
Заснований понад 200 років тому, Херсонський морський порт є найстарішим портом України і Чорноморського флоту. Сьогодні це потужне підприємство, розташоване на правому березі Дніпра, в 15 км від гирла, з цілорічною навігацією та вантажообігом понад 3 млн. тонн на рік (щорічно в порту обробляється понад 600 суден). Керівництво порту планує розширити мережу перевантажувальних комплексів, що дозволить збільшити його пропускну здатність. Ще один морський порт знаходиться у Скадовську. У порту діє лінія поромного сполучення Скадовськ-Зонгулдак (Туреччина).
У жовтні 2014 р. відновив свою роботу міжнародний аеропорт «Херсон». Авіакомпанія «Turkish Airlines» відкрила регулярний міжнародний пасажирський рейс за маршрутом Стамбул-Херсон-Стамбул. Перші місяці цей рейс виконувався 4 рази на тиждень, а починаючи з березня 2015 р. він став щоденним.
Пріоритетною сферою розвитку транспортного комплексу Херсонщини є будівництво логістичних комплексів для агропромислової сфери: овоче- та фруктосховищ з можливістю первинної переробки агропродукції.
Заповідники
З трьох біосферних заповідників України, визначених Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 “Про біосферні заповідники в Україні”, два розташовані на території Херсонської області: Чорноморський та імені Ф.Е.Фальц-Фейна “Асканія-Нова”, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів, тісно співпрацюють з ЮНЕСКО. 15 лютого 1985 року сесією ЮНЕСКО заповідник “Асканія-Нова” визнано біосферним. Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО “Людина та біосфера” включило заповідник “Асканія-Нова” до міжнародної мережі біосферних заповідників, створеної з метою збереження природи і проведення наукових досліджень у найцінніших екосистемах Землі.
Біосферний заповідник ім.Ф.Е.Фальц-Фейна “Асканія-Нова” – це ділянка найбільшого в Європі заповідного типчаково-ковилового степу площею 11054 гектари, знамениті дендрологічний та зоологічний парки, на території яких мешкають 76 видів птахів та 34 види ссавців, з них 21 занесено до Червоної Книги. Цілорічно під відкритим небом у степу пасуться табуни коней Пржевальського, куланів, бізонів, сайгаків, оленів та ланей. Колекцію дендропарку складають 948 видів, сортів та форм деревних і 1500 видів, сортів та форм квітково-декоративних рослин. Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна “Асканія-Нова” багато років тому заслужив славу “перлини” степового краю на півдні України. Екзотична флора і фауна заповідника представлена 3800 видами, велика частина яких завезена з Південної Америки, Африки, Азії. У природі біосферного заповідника нараховується більше 117 рідкісних, зникаючих видів. У 2007 році Асканію-Нову відвідали 85,8 тис. екскурсантів.
До мережі біосферних заповідників світу входить також Чорноморський, що знаходиться на території Голопристанського району Херсонської області й частково Очаківського району сусідньої Миколаївської області. Його загальна площа перевищує 89 тис. га, з яких 12486,3 га – це суша, а решта – акваторія Тендрівської і Ягорлицької заток.
Флора заповідника досить розмаїта – налічується близько 700 видів рослин, з яких 15 рідкісних, занесених до Червоної Книги України. Ліси – невеличкі гаї (кілки) з дуба, вільхи, осики та берези, сусідять з піщаними кучугурами. Багатий і розмаїтий тваринний світ, зокрема орнітофауна.
Тут зареєстровано 300 видів птахів, з яких близько 140 гніздяться. У пташиному царстві заповідної зони можна споглядати найбільшу в світі колонію мартина середземноморського, 90% світової популяції якого виводять своїх пташенят тільки на островах Чорноморського заповідника. А ще – колонії мартина тонкодзьобого, крячків. Серед рідкісних птахів – орлан білохвостий, хохітва та багато інших, усього 57 видів, занесених до Червоної Книги України. З хижих зустрічаються боривітер, яструби, сови, луні.
Національний біосферний Чорноморський заповідник і біосферний заповідник ім.Ф.Е.Фальц-Фейна “Асканія-Нова” привертають увагу вчених усього світу. Кількість українських і закордонних дослідників унікальної флори і фауни цих місць останніми роками значно збільшилася.
Туристично-рекреаційні ресурси
Херсонщина - один з найпривабливіших регіонів України, що має унікальні можливості для розвитку туризму. Наш регіон - чудове місце, щоб розпочати тур по мальовничій південній частині України. 200 кілометрів Чорноморського й Азовського узбережжя, що належить області, зі зручними піщаними пляжами, добре розвинутою інфраструктурою парків і будинків відпочинку готові вітати українських і іноземних гостей. Повітря наповнене заспокійливим ароматом степових трав і квітів, смолистим запахом сосен.
Особливо приваблює дітей, які приїздять сюди набиратися сил і здоров'я не тільки з усіх регіонів України, а й з Росії, Білорусі, Казахстану та інших країн, курортна зона морського узбережжя Таврійського краю. До їхніх послуг - близько 100 дитячих оздоровчих закладів як у місті-курорті Скадовську, так і в селах Лазурне, Залізний Порт, Хорли на Чорному морі та на Арабатській Стрілці на Азовському морі, що простяглася на 115 км шириною від 270 м до 8 км.
Ті, хто надає перевагу більш активному відпочинку, мають можливість приємно провести час у національному парку "Асканія-Нова", насолодитися його унікальним розмаїттям. Парк був заснований бароном Фрідріхом Фальц-Фейном у незайманих степах, населених численними чередами куланів і сайгаків, зграями степових птахів. Щоб зберегти для нащадків цей дивосвіт з його незайманою плугом рослинністю та рідкісним тваринним світом, він першим у світі вивів з господарського землекористування понад 10000 га й організував в Асканії-Новій степовий резерват. У ньому і донині збереглися у своєму первісному вигляді незаймані людиною 478 вищих рослин (багаторічних та однолітніх), з яких до Червоної книги України занесено 13 видів. Але видатний асканійський природолюб не обмежився тільки збереженням у своєму родовому маєтку унікального природного комплексу - цілинного степу. Упродовж 1874-1916 років в Асканії-Новій було засновано також чудовий зоопарк, поповнивши таврійський світ багатьма рідкісними тваринами і птахами з усіх континентів планети. І знову ж таки першим у світі Фальц-Фейн завіз з Монголії у 1899 році дикого коня Пржевальського. Поруч мирно пасуться гурти чорних бізонів, буйволи, зебри Греві, блакитні антилопи, кулани туркменські. З кожним роком тваринний та пташиний світ поповнюється у цьому своєрідному музеї під відкритим небом, в якому нараховується понад 5 тисяч особин 111 видів ссавців і птахів.
У 2001 році колекція тварин Асканійського зоопарку була оголошена Національним надбанням України. Та численних туристів, яких з кожним роком приїздить до Асканії все більше не менше дивує й дендропарк заповідника. Адже він створений (спочатку на площі 28 га) у колись зовсім безводному степу. З багатьох куточків світу сюди завезли й висадили з 1885 по 1902 рік понад 220 видів листяних та хвойних порід. Проект дендрологічного парку на Всесвітній виставці в Парижі (1889 р.) одержав Золоту медаль. Він є пам'ятником садовопаркової архітектури XIX століття. Сьогодні паркова зона біосферного заповідника, який з 1994 року носить ім'я свого засновника Ф. Е. Фальц-Фейна, розширена ще більш як на 100 га.
До мережі біосферних заповідників світу належить також Чорноморський, що знаходиться на території Голопристанського району и частково Очаківського сусідньої Миколаївської області. Його загальна площа перевищує 89 тисяч гектарів, з яких 14148 га - суша, а решта - акваторія Тендрівської і Ягорлицької заток. Флора заповідника досить розмаїта - налічується близько 700 видів рослин. З яких 37 - рідкісні, занесені до Червоної книги України. Багатий і розмаїтий тваринний світ, зокрема, орнітофауна. Тут зареєстровано 300 видів птахів, з яких близько 140 гніздяться. Заповідники "Асканія-Нова" та Чорноморський є природоохоронними науково-дослідними установами міжнародного значення, що входять до всесвітньої мережі біосферних резерватів і тісно співпрацюють з ЮНЕСКО.
Ваблять туристів, рибалок, мисливців з різних регіонів і навіть з-за кордону також й острови Бірючий та Джарилгач з первозданною рослинністю та дикими тваринами, й найбільші в Європі плавні в пониззі Славути з його численними рукавами, озерами, в яких водиться повно всякої риби. Якраз у Кринки на дніпровській Конці найчастіше любив приїздити великий український гуморист Остап Вишня. "Хто в Крим, а я - в Кринки!" - писав він в одній зі своїх мисливських усмішок.
Нині його ім'я присвоєно цій широковідомій на всю Україну туристичній базі, що належить акціонерному товариству "Херсонтурист". Хоча з не меншим успіхом можна ловити рибу чи полювати на дикого звіра й у багатьох інших мальовничих місцях Херсонської області. Зокрема на мисливсько-рибальських базах "Краснюкове", "Проріжка" чи Козачелагерській, або ж у державних лісомисливських господарствах - Херсонському (головна база у селі Рибальчому Голопристанського району) чи Гаврилівському у Нововоронцовському районі.
Херсонський край має значний потенціал для розвитку сільського зеленого туризму. У планах керівництва обласного відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні - організація турів краси спільно з санаторієм "Гопри", що знаходиться у місті Гола Пристань. Чудодійні грязі місцевого соляного озера не поступаються своїми лікувальними властивостями перед прославленими з Мертвого Моря на Близькому Сході.
Для тих, хто хотів би ближче ознайомитися з багатим історичним минулим Таврійського краю і зокрема з його козацькою добою, туристичні фірми області рекомендують маршрути її історичними місцями. Наприклад, на Кінбурнську косу, де село Прогної, нині Геройське, було в 1735-1769 роках центром Прогноївської паланки славного Війська Запорозького Низового. Або ж до козацьких Олешків (Цюрупинськ), де у 1711 - 1728 роках знаходилася Олешківська Січ. Чи від села Тягинка до села Республіканець Бериславського району, в якому в 1730 - 1734 роках знаходилася Кам'янська Січ - чи не єдина з Запорозьких Січей, місце якої збереглося порівняно добре.
Сонячна Херсонщина завжди рада своїм гостям і готова поділитися з ними всіма своїми щедрими рекреаційними ресурсами.
|
Українська
中文
English
