Герб Запорізької області
Прапор Запорізької області
Запорізька область — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.
Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.
Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід – 235 км. Від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва: залізницею - 715 км, шосейними дорогами - 618 км.
Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухостепну (14,4 %) зони.
Природно–кліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї.
Клімат – помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.
Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит – 88,06%, апатит – 63,42%, марганцева руда – 69,1%, вторинні каоліни – 22,9%, вогнетривкі глини – 8,6%.
На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.
Чисельність наявного населення області за станом на 01.01.2012 склала 1791,7 тис. осіб.
Адміністративно Запорізька область складається з 20 сільських районів і 5 міст обласного значення (Запоріжжя, Мелітополь. Бердянськ, Енергодар і Токмак) та 9 міст районного значення (Василівка, Вільнянськ, Гуляйполе, Дніпрорудне, Кам'янка-Дніпровська, Молочанськ, Оріхів, Пологи, Приморськ). Обласний центр, м. Запоріжжя, має районний поділ і включає 7 районів. Всього в області 14 міст, 22 селища міського типу, 914 сільських населених пунктів, з них 44 селища і 870 сіл.
Виконавчу владу в регіоні здійснюють Запорізька обласна державна адміністрація та 20 районних державних адміністрацій.
Місцеве самоврядування області представляють Запорізька обласна рада. 20 районних рад, 14 міських рад, 22 селищні ради і 263 сільські ради.
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративний центр області — місто Запоріжжя.
У складі області:
районів — 20;
районів у містах — 7;
населених пунктів — 950, в тому числі:
міського типу — 36, в тому числі:
міст — 14, в тому числі:
міст обласного значення — 5;
міст районного значення — 9;
селищ міського типу — 22;
сільського типу — 914, в тому числі:
сіл — 870;
селищ — 44.
У системі місцевого самоврядування:
районних рад — 20;
міських рад — 14;
селищних рад — 22;
сільських рад — 263.
Історія краю
У Запорізькій області, мабуть, як ніде в Україні, помітні традиції, які сягають корінням в багату історію краю.
Сприятливий клімат і вдале географічне положення Запоріжжя привертали людину з незапам'ятних часів. Найдавніші стоянки первісних людей у річковій долині порожистої частини Дніпра відносяться до епохи середнього палеоліту (100-40 тис. років тому). Протягом багатьох століть територія краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи й сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов'яни залишили після себе в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам'ятки.
Після татаро-монгольської навали 1237-1240 рр. територія Запорізького краю на два століття увійшла до складу Золотої Орди.
У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра увійшли до складу Кримського ханства. З кінця ХV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.
Природно-географічні та історичні умови у XV - XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.
Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва - Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).
Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах - європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.
Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.
Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. В ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: німці - меноніти, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.
Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу - самої могутньої гідроелектростанції у Європі на той час. Поряд прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.
Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний II Світовою війною.
Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу - ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії – електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.
Бурхливі революційні події 1917 р. призвели до падіння Російської імперії і надали історичний шанс українському народові, як і багатьом іншим, реалізувати своє право на самовизначеність та розбудову власної незалежної держави. Один з вдумливих політиків тієї доби – О. Шульгин досить тонко підмітив: “Історія, така скупа для українців протягом віків, занадто щедро наділила їх державними подарунками протягом місяців. Державність, самостійність, влада з усіма своїми труднощами і несподіванками не прийшла, а злетіла до нас… Україні довелось вести своє державне будівництво серед нечуваних обставин, на руїнах знесиленої Росії, на руїнах світової війни”. З самого початку Україна в силу об'єктивних причин опинялася в епіцентрі боротьби різних зовнішніх сил, неодноразово зазнавала воєнної агресії з боку Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Англії, Франції, Польщі, Румунії тощо. Та незважаючи на всі об'єктивні і низку суб'єктивних чинників (головним з яких була відсутність єдності української нації, яка ще не повністю сформувалася) український народ доклав героїчних зусиль для розбудови власної держави. Протягом 1917-1920 рр. українська державність набувала різних форм (Українська Народна Республіка періоду Центральної Ради, Директорія, Українська Держава гетьмана П. Скоропадського) і закріпила в свідомості всього українства давню ідею самостійної держави, яка бере свій початок ще з часів гетьмана Б. Хмельницького.
Символічним актом возз'єднання українських земель в єдину державу стала злука ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) та УНР, яку було урочисто проголошено 22 січня 1919 р. на Софіївському майдані у Києві. А передувало цій визначній події скликання Директорією Конгресу Трудового Народу, який мав дістати “всі верховні права і повновласність рішати всі питання соціального, економічного і політичного життя Республіки”. 23 січня 1919 р. Трудовий конгрес ратифікував “Універсал Соборності”.
Пропонована добірка документів з фондів Державного архіву Запорізької області відображає деякі події української революції 1917-1920 рр., що відбувалися на території сучасної Запорізької області. Документи свідчать, що попри часту зміну влади, як у центрі, так і на місцях, процес розбудови української держави не припинявся.
Промисловий потенціал регіону
Запорізька область є одним з найбільш технологічно розвинених регіонів України із значним науково-технічним та виробничим потенціалом.
Регіон є провідним центром вітчизняного авіадвигунобудування, виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим запорізьким брендом, маркою світового класу якості та надійності.
В регіоні діють більше ніж 160 потужних промислових підприємств. Металургійний комплекс області представлений такими відомими в усьому світі підприємствами чорної та кольорової металургії, як відкриті акціонерні товариства „Запоріжсталь” – провідний виробник сталей та чавуну, „Дніпроспецсталь” – виробник спеціальних сталей, „Український графіт” - провідний виробник графітованих електродів, „Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” – єдиний в Україні виробник алюмінію й основної сировини для його виробництва – глинозему, „Титано–магнієвий комбінат” – єдиний в Україні виробник губчатого титану, провідне підприємство з виробництва германію та кристалічного кремнію.
У м. Запоріжжі розташовані такі всесвітньо відомі підприємства машинобудівної галузі з високотехнологічним виробництвом, як ВАТ „Мотор Січ” – виробник авіадвигунів для літаків та вертольотів провідних авіакомпаній: КБ Антонова, Яковлєва, Туполєва, Берієва, Камова, Міля; ВАТ „Запорізький трансформаторний завод” - єдиний в Україні виробник силових трансформаторів; ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод” - виробник легкових автомобілів, є лідером на ринку України. Автомобілі, що виходять з конвеєру запорізького автомобілебудівника, відповідають всім світовим стандартам якості та безпеки.
ЗАТ „ІВЕКО - Мотор Січ”, співзасновником якого є італійська компанія „ІВЕКО”, випускає не тільки автомобілі, але й продукцію як для установки на українську техніку, так і для експорту. В м.Запоріжжі виробляються авто потужністю від 70 до 110 к.с., коробки передач та двигуни. В майбутньому, в залежності від ринкового попиту, передбачено розширення модельного ряду, в основному, за рахунок важких вантажівок для міжнародних перевезень, а також передбачається оновлення теперішнього сімейства малотоннажних авто новою моделлю, яка вже існує в парках інших країн Європи. Автомобілі, вироблені на заводі „ІВЕКО – Мотор Січ” в м. Запоріжжі, надходять у продаж під торговою маркою „ІВЕКО”.
Динамічно розвивається авіаційна промисловість. Отримання ВАТ „Мотор Січ” сертифікату на літак АН-140 і його модифікацію АН-140-100 відкрило шлях до початку його експлуатації на авіаційних лініях України та за кордоном. Відбувається освоєння нових видів продукції, наприклад, турбохолодильного агрегату АТХ-55/50, електростанції газотурбінної ЕГ-1000 та інше.
Металургійний комбінат „Запоріжсталь” є одним із найпотужніших в Європі металургійних підприємств чорної металургії з повним металургійним комплексом. Основною продукцією комбінату є ливарний чавун, гарячекатаний та холоднокатаний листовий прокат, холодногнуті профілі та впроваджено нову ресурсозберігаючу технологію виробництва рулонів гарячекатаного металу подвійної маси. Відбувається освоєння високоякісного автолиста. Комбінат експортує продукцію більше ніж до 50 країн світу.
ВАТ „Запоріжтрансформатор” – один з найбільших у світі віробників силових спеціальних трансформаторів, електричних реакторів для електричних станцій, підстанцій промислових підприємств та інших споживачів.
ВАТ „Український графіт” – провідний український виробник графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів сталеплавильних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футеровочних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості. За підсумками всеукраїнського рейтингу 2000 року, продукція підприємства була відзначена почесною нагородою „Вища проба”.
ЗАТ „Завод алюмінієвої катанки” – єдиний в Україні виробник алюмінієвої катанки для електротехнічних цілей шляхом безперервного ливарництва. Підприємство одним з перших в Україні було сертифіковане за стандартом якості ISO 9001:2000.
ВАТ „Запорізький абразивний комбінат” – лідер у виробництві абразивного інструменту у Центральній Європі. „Ноу-хау” підприємства – це технологія продукування електрокорунду з агломератів боксиду.
ВАТ „Азовкабель” - найпотужніше в Україні спеціалізоване підприємство, що виробляє більше чьотирьох тисяч маркорозмірів кабельної продукції.
ВАТ „АзМОл” - одне з найпотужніших в Україні підприємств з випуску продукції хімічної промисловості. Продукція ВАТ „АзМОл” користується сталим попитом не тільки в Україні та країнах СНД, але й у державах далекого зарубіжжя.
ВАТ „Запоріжкран” - лідер у виробництві кранів та кранного обладнання у Східній Європі та країнах СНД.
ВАТ „Рефма” - єдине в Україні підприємство з випуску холодильних машин різноманітної продуктивності.
ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич” - один із лідерів пивоваріння у Східній Європі та найсучасніше підприємство галузі з високим рівнем автоматизації технологічних процесів. Якість більше десятка сортів янтарного напою марки „Славутич” підтверджена багатьма національними та міжнародними нагородами.
ЗАТ „Пологівський олійноекстракційний завод” - є найбільшим в Україні та країнах СНД підприємством з переробки олійних культур.
Фірми „Селена” та „Елегант” гідно представляють галузь легкої промисловості не тільки в межах українського ринку та країнах СНД, але й плідно співпрацюють з партнерами країн Західної Європи. Одяг цих виробників за світову якість відзначено дипломом „Золотий Байда” та громадською відзнакою „Вища проба”. Незважаючи на сталий попит на продукцію запорізьких виробників з боку провідних фірм Франції, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Швейцарії та ін., ВАТ „Селена” та „Елегант” відкриті для будь-яких форм співробітництва із зацікавленими підприємствами усього світу.
Енергетичний комплекс області – найпотужніший в Україні. У 2005 році електростанціями області вироблено 29,6% загального обсягу електроенергії України.
На території регіону розміщена Запорізька атомна електростанція – найбільша АЕС у Європі, встановлена потужність якої складає 6000 мВ. ЗАЕС сьогодні – це сучасне високотехнологічне підприємство, визнане в усьому світі. На станції передбачено комплекс заходів, які гарантують безпечне та екологічно чисте виробництво електроенергії.
Сільське господарство
Запорізька область - один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України.
Площа сільськогосподарських угідь області становить 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України.
Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 товариство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно-орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новостворених агроформувань всіх форм власності та господарювання, становить 1761,4 тис. га., або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створено 21 агроторговий дім.
У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва.
Основна технічна культура Запорізької області - соняшник. Частка регіону в загальному обсязі виробництва соняшнику в Україні в 2001 р. склала 12,8%.
У всіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур.
Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначено такі галузі, як птахівництво і свинарство.
Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів.
В області працюють 546 підприємств харчової та переробної промисловості. З них 87% - це підприємства, які відносяться до сфери «малого підприємства» і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб у продуктах харчування (міні-пекарні, олійниці, крупорушки, і т. п.).
В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними в Україні: Пологівський олійноекстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону.
Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально-побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних закладів та 730 закладів початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості. Враховуючи вищезазначене, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.
Транспорт та зв'язок
Запорізька область має розвинену транспортну систему, є одним з найбільш технологічно розвинених регіонів України.
Важливу роль у транспортній системі області відіграє міжнародний аеропорт Запоріжжя, який з’єднує м. Запоріжжя з м. Київ.
Мережа шосейних доріг довжиною 6970,6 км., у тому числі:
доріг державного значення – 696,9 км;
міжнародних доріг – 392,8 км;
національних доріг – 103,8 км;
регіональних доріг – 200,3 км.
зв’язує всі населені пункти області.
Територією регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як:
Одеса-Мелітополь-Новоазовськ;
Харків-Сімферополь-Севастополь;
Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя.
Велике значення має морський транспорт (головний порт області – Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу.
В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти. Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.
Туризм
Запорізька область має значні рекреаційно-курортні та туристичні ресурси. Південь області омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області складає біля 350 км.
Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі, ласкаве, тепле Азовське море приваблюють туристів. Курорт державного значення Бердянськ, місто Приморськ та смт. Кирилівка користуються великою популярністю у відпочиваючих як курортні центри. Всього на Азовському побережжі та в акваторії р. Дніпро в регіоні функціонує близько 500 оздоровчих закладів, понад 20 садиб зеленого туризму.
У Запорізькій області на державному обліку перебуває 8315 пам’яток, з них 6563 – пам’ятки археології, 1700 – історії, 32 – монументального мистецтва, 20 – науки і техніки; 12 об’єктів культурної спадщини регіону (3 пам’ятки історії і 9 – археології) занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.
Найбільш туристично привабливими є заповідники.
Національний заповідник „Хортиця” (м. Запоріжжя) – унікальна комплексна історико-культурна та природна пам’ятка, що охоплює період від мезоліту до ХХ століття, всесвітньо відома як колиска Запорозького козацтва та осередок першої в світі демократичної республіки. Щороку заповідник відвідує понад 1 млн. туристів і відпочиваючих.
Національний історико-археологічний заповідник „Кам’яна Могила” (Мелітопольський район) – на території 15 га заповідника знаходиться пісковий пагорб площею 3 га, який є унікальною пам’яткою стародавньої історії та культури. У гротах та печерах цього пагорбу, яких на сьогодні відкрито 60, було знайдено петрогліфічні комплекси – унікальні зразки первісного мистецтва віком до 14 млн. років.
Історико-архітектурний музей-заповідник „Садиба Попова” (Василівський район) – диво містобудування, музей замкової архітектури пізнього класицизму, побудований в 1884 році. Аналогів високоякісного мурування стін з цегли, за свідченнями фахівців, немає ні в Україні, ні в країнах СНД, ні взагалі в Європі.
Природний Заповідник “Кам’яні Могили” (Розівський район) площею близько 400 га, який засновано 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія місцевого значення. Район урочища “Кам’яні Могили” у геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним.
|
Українська
中文
English
